Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цибань

Цибань, -ня, м. Длинноногій. Та в мене добрий цибань: як цибне, то хоч би який рів, то перескаче. Уман. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 428.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦИБАНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦИБАНЬ"
Болотянка, -ки, ж. Стрекоза съ темно-синими крыльями. Мнж. 176.
Дремлю́га, -ги, ж. Птица козодой, Carrimulgus europaeus. Черк. у.
Ниніка нар. = нині. Вх. Зн. 41.
Подоносити, -но́шу, -сиш, гл. Донести (во множествѣ).
Позаседжуватися, -джуємося, -єтеся, гл. = позасиджуватися.  
Послідок, -дку, м. 1) Остатокъ. Він сьому випивши восьмуху, послідки з кварти виливав. Котл. Ен. І. 12. на послідку. Въ концѣ. Поклонивсь панові, панії, панянкам і Шасі на послідку. Св. Л. 108. 2) Послѣдствіе, результатъ. Муки і лиха, і всякі болісти бувають послідком неправди. О. 1862. VI. Кост. 10.
Спочнути, -ну, -неш, гл. = спочити. Ой як вона собі сіла та й трошки спочнула. О. 1862. V. 71.
Угачувати, -чую, -єш, сов. в. угати́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) = загачувати, загатити. Я поробив так, що ізроду довіку не вгатять греблі. Чуб. Пан б'є та муче людей, щоб мерщій вгачували (греблю). Чуб. 2) Только сов. в. Ударить. Ото го вгатив. Вх. Зн. 72.
Чимчикувати, -ку́ю, -єш, гл. Итти быстро. Шевч. 621. Люде ідуть мостом, а він прямо водою чимчикує. Драг. 140.
Шкряботіти, -чу́, -ти́ш, гл. Царапать, скресть. Діду, діду! щось до нас у двері шкряботить. Рудч. Ск. II. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦИБАНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.