Баламутити, -чу, -тиш, гл.
1) Мутить, возмущать, то же, что и каламутити.
2) Смущать, нарушать покой. Нишпорить усюди по Вкраїні да баламутить голови поспольству.
Круш, -ша, м. Руда, металлъ. Лучче піти, моя мати, в Сібіроньку круш копати, ніж.
Од пред. см. від.
Отецький, -а, -е. 1) Отцовскій. Приблудився та до отецького двору. отецький син, отецька дитина. Названіе, прилагаемое къ добропорядочному сыну добропорядочныхъ родителей. Ой Василю, Василю, отецька дитино! Як лучиться отецький син, оддасть мене мати.
2) Отеческій.
Панахидник, -ка, м. Служащій панихиду. Оце канючить, наче панахидники в проводи.
Поживність, -ности, ж. Пропитаніе, кормъ. Оса не мав тепер поживности.
Поступатися, -паюся, -єшся, сов. в. поступитися, -плю́ся, -пишся, гл.
1) = поступати, поступити 1. Поступається назад. Боже вас борони на каждім поступі, де ся поступите. Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш.
2) = поступати, поступити 2. Нічим не поступиться бісова скнара. Максим поступився везти хуру, а далі й не схотів. Чи мені ж та поступатись полем тобі й морем?
Роспоряжати, -ся, гл. = роспоряджати, -ся.
Труна, -ни, ж. Гробъ. Ой умру я, мій миленький умру: зроби мені з клан-дерева труну. Ум. трунка, трунонька, труночка. Зроблю трунку з своїх дощок і принесу.
Ціця, -ці, ж. = ци́ця.
