Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цвіргун

Цвіргун, -на, м. = цвіркун.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 425.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІРГУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІРГУН"
Вирикувати, -кую, -єш, гл. О быкѣ, коровѣ: ревѣть. Іде бичок у плаїчок, так вирикуючи. Шух. І. 201.
Гости́нка, -ки, ж. Ум. отъ гостина.
Завбі́льшки нар. Величиною. Камінь такий завбільшки, як де є хата велика. Рудч. Ск. І. 105. Так мабудь з теля завбільшки буде. Харьк.
Курій I, -рія, м. = курець. Драг. 13.
Надсми́кувати, -кую, -єш, сов. в. надсми́кати, -каю, -єш, гл. Надергивать, надергать немного. Надсмикали з скирти сіна чимало.
Пейсатий, -а, -е. Имѣющій пейсы, съ большими пейсами.
Плесковатий, -а, -е. Сплюснутый, плоскій. Н. Вол. у. Мил. 16.
Побожність, -ности, ж. Набожность, благочестіе. К. Кр. 13. З побожности своєї пожертвував на церкву сто рублів. Волч. у.
Руненце, -ця, с. Ум. отъ руно.
Сусак, -ка, м. Раст. Butomus umbellatus L. ЗЮЗО. I. 115.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦВІРГУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.