Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цвіргун

Цвіргун, -на, м. = цвіркун.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 425.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІРГУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІРГУН"
Бізьдерево, -ва, с. = бузьдерево. Вх. Пч. І. 10.
Вітряхнути, -хну, -неш, гл. Высохнуть. Шух. І. 253.
Кляння, -ня, с. Брань. Вх. Лем. 425.
Наве́рнений, -а, -е. 1) Обращенный, повороченный. 2) Наваленый. Прийшов, аж там змій камнем навернений. Рудч. Ск. І. 86. 3) Обращенный (въ вѣру). Баба також, як і вона, відьма, а дочка ше не навернена. Мнж. 138.
Паляничити, -чу, -чиш, гл. Печь паляниці? Встрѣчено въ слѣд. пословицѣ: Так вже його піч спекла, так його паляничить. Ном. № 2131.
Попідпихати, -ха́ю, -єш, гл. Подоткнуть подъ что (во множествѣ).
Порозм'якати, -каємо, -єте, гл. Размякнуть (во множествѣ).
Самокєша, -ші, ж. Раст. Coronilla. Шух. І. 21.
Тропка, -ки, ж. Ум. отъ тропа.
Хрещенята, -нят, с. мн. Крестники, крестницы. МУЕ. ІІІ. 171.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦВІРГУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.