Дряпі́жник, -ка, м. 1) Хищникъ, грабитель. 2) Взяточникъ, обдирало.
Переправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. переправити, -влю, -виш, гл. Переправлять, переправить.
Перетрусити Cм. перетрушувати.
Підкидати, -да́ю, -єш, сов. в. підкинути, -ну, -неш, гл.
1) Подбрасывать, подбросить вверхъ. Хто вище підкине оцю булаву, то того буде озеро.
2) Подбрасывать, подбросить; подложить, подкинуть; прибавить. Підкинув його під припічок. Дитину підкинути кому. Пішов підкинуть волам сіна. Був у їх стожок сіна, то чоловік підкине, то воно й ззість. А підкинь у грубу ще дров.
3) Придѣлывать, придѣлать что либо. Підкинути нову вісь. Підкинути підметки.
Помірно нар.
1) Въ пору, въ мѣру, какъ разъ.
2) Умѣренно.
Пороскачувати, -чую, -єш, гл. Раскатать (во множествѣ).
Тямок, мку, м. = тяма. Без тямку. Безъ сознанія, не сознавая. Чіпка без тямку поволік ноги далі.
Тямучий, тямущий, -а, -е. Понимающій, смыслящій, толковый, умный. Він чоловік тямучий, не зопсує діла. Тямуще й нетямуще пішло. Книжки лежать, папери купами: Павло Піддубень дуже тямущий чоловік, всяку старовину молодою головою зазнає.
Уторник, -ка, м. = утірник.
Худко, -ка, м. Удодъ, Upupa epops. Cм. одуд, худок.
