Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цапки

Цапки, цапком, нар. На дыбы, на заднія ноги. Кінь став цапки. Чуб. VII. 576. Цапком став. Ном. № 3391.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦАПКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦАПКИ"
Бужениця, -ці, ж. = бужанина 1. Шух. I. 141, 106.
Горі́ли́ць нар. Вверхъ лицемъ, навзничь. Лежить горілиць. Камен. у. Чуб. І. 204.
Закоржа́віти, -вію, -єш, гл. Закорявѣть.
Мандрува́ння, -ня, с. Странствіе.
Накропи́ти, -плю́, -пиш, гл. Накропить. Піп накропив святою водою.
Негоїстий, -а, -е. Плохо заживающій (о ранѣ).
Пилити, -лю́, -ли́ш, гл. Пылить. Ой помалу, дружечки, йдіте, пилом не пиліте, щоб нашая пава пилом не припала. Грин. III. 474.
Погидувати, -ду́ю, -єш, гл. Побрезгать. Шли мене погидуєш, люби мою сучку. Чуб. V. 1113.
Різничка, -ки, ж. Жена мясника.
Чустря, -рі, ж. ? Біга, як Синякова чустря. Ном. № 6674.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦАПКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.