Дожива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дожи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. 1) Доживать, дожить. Бог його зна, як мені й віку доживати. 2) Доживать, дожить до чего, дождаться. Може доживу я, що на Україні людську воленьку побачу.
Клептіти, -пчу, -чеш, гл. Много разъ одно и то-же говорить.
Молоди́чий, -а, -е. Женскій, замужней женщины. Гірке молодиче життя за ледачим чоловіком та за старою свекрушиною головою.
Му́тно нар. Мутно.
Натха, -хи, ж. = надха. От мені халепа: натха напала, та вже днів з чотирі.
Повирячувати, -чуємо, -єте, гл. — о́чі. Вытаращить глаза (о многихъ). Ну чого очі повирячували? Яке тут диво?
Погіршати, -шаю, -єш, гл.
1) Сдѣлаться хуже. Замуж пішла — ще й погіршало: мені ділечка побільшало, а здоров'ячка поменшало.
2) Увеличиться. Малі діти — мале й лихо; діти побільшають, — лихо погіршає.
Село, -ла́, с. Село, деревня. То гуляє козак Голота, погуляє, ні города, ні села не займає. Ум. се́лечко, сельце. Через наше сельце везено деревце. Ой дано ж єму та три селечка.
Торгати, -гаю, -єш, гл. Дергать. Вітер віконниці торгає на негоду.
Чи́брик, -ка, м. Раст. а) = Чебре́ць. а). б) — ди́кий. Thymus montanus.
