Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цвак

Цвак, -ка, м. Валочка въ ткацкомъ челнокѣ, на которую надѣвается шпулька съ нитками. Мнж. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВАК"
Голубоцві́товий, -а, -е. Голубого цвѣта. Встрѣчено у М. Вовчка: Очиці голубоцвітові ясненькі. МВ. (О. 1862. ІІІ. 57).
Єги́пет, -пту, м. Египетъ.
Коловатниця, -ці, ж. = коловатень. Гол. Од. 35.
Ліско́вий, -а, -е. Изъ орѣшника. Вирізав ліскову палічку. Харьк. у. Лісковий оріх. Желех. Загорожу курінь лісковий. Щог. Сл. 58.
Обосоніж нар. = босоніж. Цілу зіму проходять обосоніж і онучон не знають. О. 1861. X, 39.
Паплюжити, -жу, -жиш, гл. Срамить, позорить кого (словами). Желех.
Примилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. примили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Поддабриваться, поддобриться къ кому, выражать, выразить кому любовь, подольститься.
Свістонька, -ки, ж. Ум. отъ свість.
Тягун, -на, м. 1) Носильщикъ. Ці обидва тягуни добрі. Харьк. у. 2) Небольшая палка, прикрѣпленная къ полозку у дышловыхъ саней, къ ней привязывается барокъ съ постромками. Н. Вол. у. 3) У мастеровъ, изготовляющихъ курительныя трубки: молотокъ для расплющиванія кусковъ латуни, красной мѣди и желѣза. Вас. 148.
Урма, -ми, ж. Мѣсто, по которому гоняютъ скотъ, покрытое слѣдами его ногъ, дорога, протоптанная скотомъ. О. 1862. V. Кух. 39. На урмах хліб дуже гарний роде. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦВАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.