Галява, -ви, ж. Поляна въ лѣсу; незаросшее мѣсто среди хлѣба въ полѣ. На рѣкѣ, прудѣ: незаросшее мѣсто среди тростника. (К. П. Михальчукъ). Cм. гало, гальовина.
Здійма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. здійня́ти, -йму́, -ме́ш, гл. 1) Снимать, снять. За рученьку візьме, золот перстень здійме. Не здіймай з мене, дідусю, шкури. На поріг ступає, шапочку здіймає. 2) Поднимать, поднять. Гуки до Бога здіймає, Господа з небес благає. Ой казав Криворук, що не здійме орда рук. Орда руки ізняла і козака заняла. Здійміть очі ваші.
Пожалкуватися, -куюся, -єшся, гл. Пожаловаться. Панночка пожалкувалась на тебе старий.
Позирати, -ра́ю, -єш, сов. в. позирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Смотрѣть, посмотрѣть, глянуть. Да полядаю, да позираю да на ту чорну хмару. Позирнувши на них гнівно, рече чоловікові.
Поодс.. Cм. повідс..
Порозгулюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и розгулятися, но о многихъ. Саме порозгулювалися добре, аж тут кажуть: пора росходитись.
Похиріти, -рі́ємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ). Бодай же вам, чумаки, воли похиріли.
Скаля I, -ля, с. соб. 1) Клепки бочки, кадки. 2) Лучина, щепка.
Хабарій, -рія, м. = хабарник.
Штучка, -ки, ж. Ум. отъ штука.
