Заго́джувати, -джую, -єш, сов. в. загоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Задабривать, задобрить, располагать, расположить въ свою пользу. Загоджує судців. Старшина побив мене та загодив справника — півсотні карбованців одвіз. Щоб і ту загодить, і мене не розгнівить. Cм. загаждати.
Зани́ти Cм. занивати.
Матерза́нка, -ки, ж. Раст. Thymus serpyllum.
Несподіваність, -ности, ж. Неожиданность.
Позачитуватися, -туємося, -єтеся, гл. Зачитаться (о многихъ).
Розчавичити, -чу, -чиш, гл. = розчавити. А довгомудові так і смерть прийшла: довбня його розчавичила.
Срібний, -а, -е. Серебряный. Золотії бильця, срібні колокільця. Вловлять рибку — золота головка, а срібний хвостик.
Тернути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ терти. Тернуть.
Шевчина, -ни, м. = швець.
Щербатий, -а, -е. 1) Съ зазубриной, надколотый, вызубренный. Щербатого горшка ніколи не направиш. Колись і моя копійка не щербата була.
2) О человѣкѣ: у котораго выпалъ одинъ или нѣсколько зубовъ.
3) Вообще съ изъяномъ, съ недостаткомъ, неудачный. щербата до́ля. Горькая судьбина.
4) О лунѣ: на ущербѣ. Щербатий місяць.
5) щербата правда. Не вполнѣ правда, скорѣе ложь, чѣмъ правда. Ум. щербатенький. Правда, та щербатенька.
