Відрізняти, -няю, -єш, сов. в. відрізни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Отдѣлять, отдѣлить. Вони вже двох синів одрізнили, а два з їми живуть. Відрізняють дитину від матерньої мови. Майстер ще з неї (дитини) городянина зробить.... усіма звичаями од селян одрізнить. 2) Отличать, отличить. Мова.... відрізняє людей від инших звірів.
Дру́зки, (ків?, м.) мн. = дрізки. Ґалери в друзки порозлітались.
Мири́тися, -рюся, -ришся, гл. Мириться. Ми тут сварились і мирились.
Позбивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и збити, но о многихъ или о многомъ. Баран роги позбивав. Всіх нехай із глудзу позбиває.
Придатність, -ности, ж. Пригодность, годность.
Примолотити Cм. примолочувати.
Скалкуватий, -а, -е. Имѣющій острые края. Скалкуваті камінці.
Судня, -ні, ж. = судьба.
Черезножиця, -ці, ж. = поверхниця.
Чуднота, -ти, ж. Диво. Не ест великой чудноти. Не велико диво.
