Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цаплячий

Цаплячий, -а, -е. = цапиний. Цапляча борода. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦАПЛЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦАПЛЯЧИЙ"
Горно́ нар. Гористо. Туди Чхати дуже горно. Міусск. окр.
Кутнянка, -ки, ж. = кутниця. Желех.
Поматіркувати, -ку́ю, -єш, гл. Выругать по матери.
Понароблювати, -люю, -єш, гл. = понаробляти. Стор. МПр. 143. Справді аж сором і гріх, що там (у церкві) понароблювали прокляті сичі. Драг. 244.
Прискрипати, -паю, -єш, гл. = прискригнути. Прискрипала мене нещасна година: вмерла жінка, зосталась дитина. Грин. III. 381.
Ректорський, -а, -е. Ректорскій.
Скаба, -би, ж. Полоса желѣза. Славяносерб. у.
Сотенний, -а, -е. Сотенный. Приходить один сотенний осаула. Сим. 226.
Цегельня, -ні, ж. Кирпичный заводъ. Пішов туди, на той дим — аж то цегельня. Рудч. Ск. II. 160.
Чахрувати, -ру́ю, -єш, гл. = чаклувати. У нас люде його відьмаком називали: се, казали, він не гоїть, а чарує: йому нечиста сила пособляє. О. 1862. V. 110.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦАПЛЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.