Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цаплячий

Цаплячий, -а, -е. = цапиний. Цапляча борода. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦАПЛЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦАПЛЯЧИЙ"
Височенький, -а, -е., Ум. отъ високий.
Корівонька и корівочка, -ки, ж. Ум. отъ коро́ва.
Опалубити, -блю, -биш, гл. Хватить палкой, ударить. Черном.
Підплигувати, -гую, -єш, сов. в. підплигну́ти, -гну́, -не́ш, гл. Подпрыгивать, подпрыгнуть.
Пововтузитися, -жуся, -зишся, гл. Повозиться. Довго пововтузилися, поки розібрали добре, як треба робити (молотити машиною). Харьк. у.
Роскішшя, -шя, с. = роскіш. О. 1862. III. 4 7.
Страшитися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Страшиться, чувствовать страхъ. Десь ти сам боїшся, і нас козаків страшишся. Макс.
Удружити, -жу, -жиш, гл. Оказать услугу по дружбѣ. Тепер удружив мені, посадив на кал. Ном. № 7567.
Цвічений, -а, -е. 1) Расцвѣтшій. Ой у лузі калинонька не цвіченая. Мил. Св. 7. Дала мені вона цвіченої рожі, а барвінок не цвічений. Канев. у. 2) Обученный, вышколенный.
Чав'ядіти, -дію, -єш, гл. Хирѣть, чахнуть. Як почав чав'ядіти, як почав, та й швидко вмер. Нѣжин. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦАПЛЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.