Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цвірінчати

Цвірінчати, -чу, -чиш, гл. = цвірінькати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 425.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІРІНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІРІНЧАТИ"
Бариляка, -ки, ж. Ув. отъ барило.
Єлочє́р, -ра, м. 1) Пастухъ барановъ и недойныхъ овецъ. Шух. I. 190. 3) = єлівник. Шух. I. 185.
Жа́ління I, -ня, с. Жаленье.
Клейгов! меж. Восклицаніе гуцульскихъ древосѣковъ: берегись! Шух. І. 179. Cм. кінатов.
Люли́на, -ни, ж. = люля, колиска. Е... е... люлино! Засни, мала дитино! Мил. 43.
Надби́ти, -ся. Cм. надбивати, -ся.
Повисипувати, -пую, -єш, гл. 1) Посыпать, усыпать. Стежки все жовтим піском повисипувані. МВ. І. 112. 2) Насыпать (во множествѣ). І коли ті вали повисипувані. Драг. 224.
Повносити, -шу, -сиш, гл. Внести (во множествѣ). Познімай та повнось сорочки в хату, — вже посохли. Харьк.
Попихати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Толкать, подталкивать. Став дід києм попихати. Грин. III. 340. 2) Помыкать кѣмъ. Хто для всіх був попихачем, тепер став другим попихати. Св. Л. 135. На кого ти тіх діток покидала? Та хто їх буде доглядать? Та їх будуть чужі діти попихать. Св. Л. 221.
Тьмити, тьмлю, миш, гл. Дѣлать темнымъ, мрачить. Желех. Та воно тьмить кругом мов ба на дощ. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦВІРІНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.