Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цабати

Цабати, -блю, -леш, гл. = цібати. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦАБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦАБАТИ"
Боле нар. Хорошо. Боле, що я зарані пішов, а то замело б снігом дорогу. Камен. у.
Волокти, -чу, -чеш, гл. Тащить, влачить, тянуть. Так потомились, що насилу ноги волочуть. Рудч. Ск. II. 48. Убив корову, взяв на плечі та й волоче. Рудч. Ск. II. 189.
Доверши́ти Cм. Довіршувати.
Кривдочка, -ки, ж. Ум. отъ кривда.
Підшальовувати, -вую, -єш, сов. в. підшалювати, -люю, -єш, гл. = підшильовувати, підшилювати.
Позамулювати, -люю, -єш, гл. Занести иломъ (во множествѣ). І була б трава, та позамулювало. Канев. у.
Семиразка, -ки, ж. Сѣть, въ 1/4 кв. арш. которой во всѣ стороны помѣщается семь ячей. Вас. 187.
Токарів, -рева, -ве Принадлежащій токарю.
Трепачка, -ки, ж. Кисточка на концѣ кнута. Вх. Лем. 4 75.
Ушкодження, -ня, с. Поврежденіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦАБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.