Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цап

Цап, -па, м. 1) Козелъ. Ном. № 13428. Військового цапа за хвіст скубни, от тобі і рукавиця. Ном. № 959. 2) Родъ игры, чехарда. Грати в цапи. 3) ца́па стати. Стать на дыбы. Ном. № 3393. Ум. цапок, цапо́чок, ласк. цапусенька. Ув. цап'юга. А кізонька в ополонку, а цапочок за головку. Грин. ІІІ. 553.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦАП"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦАП"
Бебесі, меж. Дѣтск. Упасть, повалиться.
Відійматися, -маюся, -єшся, гл. Разставаться. Не клопоч мені голови, бо я і так клопіт маю, від роду ся відіймаю. Pauli.
Голеча, -чі, ж. = голота.
Когутище, -ща, м. Ув. отъ ко́гут.
Комарик, -ка, м. Ум. отъ комарь.
Нако́кати, -каю, -єш, гл. Настричь (преимущ. овечьей шерсти). Мнж. 182.
Пішаниця, -ці, об. Пѣшій человѣкъ. Два брати кінних, а третій брат менший, піша пішаниця. АД. І. 106.
Позависати, -са́ю, -єш, гл. Быть завѣшеннымъ многимъ. Досі тая доріженька терном заросла, терном заросла, пилом припала, червоною та калиною позависала. Чуб. V. 753.
Понагулювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и нагуля́ти, но во множествѣ.
Свинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ свиня. 2) Родъ игры, а также дерев. шаръ, который гоняютъ палкой при игрѣ въ свинки. Ив. 13. 3) Жукъ: долгоносикъ. 4) Рыба Chondros tomanasus. Шух. I. 24. о) мн. Раст. Xanthium strumarium. Вх. Пч. I. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦАП.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.