Безрік нар. Употребл. въ выраж. на-безрік — безсрочно, иронически: никогда. віддасть на-безрік, т. е. никогда. Хиба на-безрік діждемо цього.
Запо́ра, -ри, ж. Запоръ.
Красота, -ти, ж. = краса. Ой тяжко жаль мені русої своєї коси, красота дівоцької. Божою красотою людей веселити.
Мі́йсце, -ця, с. = місце. Як припече, то він з того мійсця втече.
Неприкаяний, -а, -е. 1) Нераскаявшійся. Зробивсь великим грішником та з журби по грошах і вмер без причастя неприкаяний.
2) Окаянный, отчужденный отъ людей, не находящій себѣ мѣста. Доле ж моя неприкаяна.
Оскаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оскалити, -лю, -лиш, гл. Оскаливать, оскалить. Оскалив зуб, на всіх оглянувсь.
Посилок, -лку, м. Усиліе. Турн з серця скреготав зубами, що в кріпості всі ні гугу; а стін не розіб'єш лобами, з посилку гнися хоть в дугу.
Слав'янолюбець, -бця, м. Славянофилъ.
Смерековий, -а, -е. Пихтовый. Ой чого ти поскрипуєш, смерекова хато?
Хапуга, -ги, м. Взяточникъ. Всіх покривав — і хапуг, і злодіїв.
