Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цвітовиня

Цвітовиня, -ня, с. Стебли, клочки выпавшаго сѣна. Вх. Уг. 273.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 425.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІТОВИНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІТОВИНЯ"
Бланяр, -ра, м. = скляр. Вх. Лем. 392.
Брехуняка, -ки, м. Ув. отъ брехун.
Буркування, -ня, с. 1) Мощеніе камнемъ. 2) Воркованье.
Дуди́ло, -ла, м. пт. удодъ.
Пирожитися, -жуся, -жишся, гл. 1) О слоѣ чего-либо, напр. глины: вздуваться. Шух. І. 281. 2) Важничать. Коли не пиріг, то й не пирожися. Ном. № 1002.
Плутанина, -ни, ж. = плутаниця.
Порозсуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Разсунуться, раздвинуться (о многихъ).
Почувати, -ва́ю, -єш, сов. в. почути, -чую, -єш, гл. 1) Слышать, услышать; узнать. Ой почувайте і повидайте, що на Вкраїні постало, що за Дашевом під Сорокою множество ляхів пропало. Мет. 399. Почула Єлизавета вітання. Єв. Л. І. 41. Почувши ж, що в огні спеклась, сказав: «Нехай їй вічне царство!» Котл. Ен. II. 5. 2) Чувствовать, почувствовать. Почув тепло козак. Греб. 376. Бий його дужче, щоб почув. Харьк. г. 3) Чуять, почуять. Почула душа, що смерть за плечима. Ком. Пр. № 1109. Ми весну почуєм та вп'ять помандруєм. Грин. III. 562.
Псувати, псую́, -єш, гл. 1) Портить. Чуб. V. 1173. Хоть займає, не займає, нехай не цілує, нехай мого біленького личенька не жує. Чуб. V. 12. 2) Бранить, поносить. Угор.
Шуркати, -каю, -єш, гл. = штрикати. Вона ж мені з того всього шуркає до ока: ти поганий, ти п'яний, відсунься від бока. Чуб. V. 1066.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦВІТОВИНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.