Да́ва, -ви, ж. Эпидемическая горловая болѣзнь, преимущественно дифтеритъ. Тепер у нас дава давить дітей.
Єлівни́к, -ка, м. Хлѣвъ, помѣщеніе для молодого и недойнаго рогатаго скота.
Жолу́ддя, -дя, с. соб. Желуди.
Змочити Cм. змочувати.
Кількораз нар. Нѣсколько разъ.
Невідничий, -чого, м. = невідник. Звели ти своїм невідничим, — хай вловлять рибку.
Нечисть, -ти, ж. Нечистота, грязь. (Свиня) усяку нечисть жере. Лопатою нечисть відкидають.
Підкоморій, -рія, м. Подкоморій, придворный сановникъ (въ старой Польшѣ).
Спадати, -да́ю, -єш, сов. в. спа́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Упадать, упасть, сваливаться, свалиться, спасть. Нех на тебе всі нещастя з світа спаде і з неба. Без божої волі і волос з голови не спаде. Ляха кров, сльози, муки спадуть на вас і на ваші внуки. 2) Падать, спадывать, спасть, опасть. Ряса його... спадала навкруг його такими ж довгими фалдами. Шапка з голови спала. 3) Сыпаться, осыпаться (о перезрѣломъ хлѣбѣ). Нема часу свого жати, бо панське спадає. 4) Входить, войти судномъ въ рѣку. На Лиман-ріку іспадали. 5) Стекать, стечь. Вода в Дністр спаде. 6) Доставаться, достаться въ наслѣдство. Все на його спало, що було в батька. Спав на мене великий маєток. 7) — з чого: — з розуму. Глупѣть, поглупѣть. Ні, наші козаки ще з розуму не спали, щоб вовка од біди сховали. — з голосу. Спадать съ голоса, терять голосъ. Дяк пє горілки багато і вже спада з голосу. — з лиця́, — з тіла. Худѣть, похудѣть. А жаль мені дівчиноньки, що з личенька спала. Усе, було, тружусь, роблю, аж з тіла спала. 8) — очима на кого. Бросать, бросить взглядъ на кого, встрѣтить взглядомъ, упасть взгляду. Куди я ні гляну, усе на його погляд очима спаду. куди о́чі спали. Куда глаза глядять. Бігти кинулася, пуди очі спали. 9) — на що: — на думку. Приходить, прійти въ голову, на мысль. Ти ізнов чогось сумуєш, Наталко! ізнов тобі щось на думку спало. — на коня. Вскакивать, вскочить на коня. Ой не вспів Нечаєнко та на коника спасти. — на стежку. Идти, пойти по слѣдамъ кого. От і я на дідову стежку спала.
Судомірка, -ки, ж. Пшеница сандомирка.
