Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цвіт

Цвіт, -ту, м. 1) Цвѣтокъ. Єдин цвіт не робить вінка. Нои. № 5270. Доню моя, доню моя, цвіте мій рожевий. Шевч. 71. 2) Цвѣтъ, цвѣтеніе. Се ще тільки цвіт, а ягоди будуть. Ном. № 3526. на цвіту прибитий: а) безплодный, б) о человѣкѣ: неразвившійся, отъ природы безсильный или глупый. Ном. № 6243. нема́ з йо́го цві́ту. Нѣтъ у него здоровья, ума. Ном. № 8212. 3) = колір. Ком. ІІ. 84. 4) Менструація. 5) Окрашенныя шерстяныя нитки. Крайка з цвіту. Лохв. у. 6) Раст. а) безсме́ртній цвіт. Helychrisum. Вх. Пч. II. 32. б) королів цвіт, Phascolus multiforus. Вх. Пч. І. 12. в) ползковий цвіт. Digitalis grandiflora All. ЗЮЗО. І. 121. Ум. цвітонько. Грин. III. 540. Збудуй мені світлоньку з макового цвітоньку. Чуб. V. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 425.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІТ"
Благословенство, -ва, с. = благословення 1. Хто йде, під благословенство підійде. Св. Л. 10.
Богословський, -а, -е. 1) Богословскій. К. Кр. 8. 2) Относящійся къ послѣднему классу духовной семинаріи. Богословський клас. Левиц. І. 153.
Зшукувати, -кую, -єш, сов. в. зшукати, -ка́ю, -єш, гл. Отыскивать, отыскать предметы, находящіеся въ разныхъ мѣстахъ. Аф. 463. Зшукую овець, що пастухи порозгублювали.
Лі́́жма нар. = лігма. Ліжма треба лягти. Сим. 236.
Мочи́ло, -ла, с. Водой наполненная яма, въ которой мочать коноплю. Шух. І. 147.
Окроме нар. 1) Отдѣльно. Вони сидять за столиком окроме. Грин. III. 536. Не буду з ним іти, буду собі окроме держатись. Кв. II. 300. 2) = крім. Ніде не вроде льон гарно, окроме на цілинній чорноземлі. Волч. у.
Подомазувати, -зую, -єш, гл. Домазать, окончить мазать (многое).
Приличкувати, -ку́ю, -єш, гл. У столяровъ: пригнать.
Проквиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. проквили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. 1) Плакать, стонать, простонать. 2) Кричать, прокричать (преимущественно жалобно. О нѣкоторыхъ звѣряхъ и птицахъ). АД. I. 185. Вовки-сіроманці квилять-проквиляютъ. Мет. 443. Там сидить ясен сокіл-білозерець, жалобненько квилить-проквиляє. АД. I. 190.
Цундря, -ря, с. соб. Лохмотье, отрепья. Угор. Фр. (Желех.).  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦВІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.