Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цвірінь

Цвірінь меж., выражающее крикъ воробья. Черниг., Полт. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 425.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІРІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІРІНЬ"
Горди́ня, -ні, ж. 1) Гордость, чванливость. Як з мужика пан, то і гординя. Ном. № 1267. 2) Гордость, то, чѣмъ можно гордиться. Волики мої круторогі, гордине наша, товариші наші. Г. Барв. 141. 3) Гордый человѣкъ. Чи правда, що тая гординя та в тобі закохався? МВ. (О. 1862. ІІІ. 48).
Ду́нути Cм. дути.
Душогу́бник, -ка, м. 1) = душогубець. 2) Душу погубляющій. (Сатана) душогубник. К. ПС. 75.
Настрямок, -мку, м. Небольшое количество, небольшой возъ сѣна, соломы, дровъ. Набрав дров настрямок. Сторгував настрямок сіна. Харьк. у. Ум. настрямочок.
Обміна, -ни, ж. = відміна. Звенигор. у.
Окипати, -паю, -єш, сов. в. окипіти, -плю́, -пи́ш, гл. = обкипати, обкипіти. У козака серце умліває, а в дівчини кров'ю окипає. Чуб. V. 154. Окипіло серце гарячою кров'ю. Грин. III. 329.
Платок, -тка, ж. 1) Слой. Укопану глину беруть платками за помочию зелізних лопаток. Шух. І. 260. 2) Платокъ. Ум. плато́чок.
Плитний, плитовий, -а, -е. Въ плитахъ. Камні плитні. Міусск. окр. Сажавки обложені плитовим камінням. Стор. МПр. 66. Земляне угілля бува плитне і кулашне. Міусск. окр.
Славутний, -а, -е. = славетний 1.
Чмовхачка, -ки, ж. = чмовхальниця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦВІРІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.