Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цвірінь

Цвірінь меж., выражающее крикъ воробья. Черниг., Полт. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 425.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІРІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІРІНЬ"
Вергання, -ня, с. Бросаніе, швыряніе. Г. Барв. 425.
Двадцяті́рко чис. ум. отъ двадцятеро. Нема і двадцятірка индичат. Борз. у.
Задери́куватий, -а, -е. Задорный. Харьк.
Повиварювати, -рюю, -єш, гл. Выварить (во множествѣ).
Позалютовувати, -вую, -єш, гл. Запаять (во множествѣ).
Рожденець, -нця, м. Уроженецъ. Та він ще з дідів, з прадідів — рожденець харьківської губерні. Харьк.
Розреготатися, -чу́ся, -чешся, гл. Расхохотаться. Коли б мертвий чув, як вона баляси точить, то й той би розреготався. Кв. І. 158.
Талапати, -паю, -єш, гл. 1) Издавать звукъ, какой происходитъ отъ паденія чего-нибудь въ жидкость; плескать чѣмъ нибудь жидкимъ. Шейк. 2) Мутить воду, плескаясь въ ней. Не талапай воду. Шейк. 3) Марать, пачкать грязью или вообще чѣмъ нибудь жидкимъ.
Тяжина 2, -ни, ж. Тяжесть, бремя. Шейк.
Черешина, -ни, ж. = черешнина. Заміст крижа уткнули в головах перетину. Чуб. II. 473. Ум. черешинка. Чуб. II. 474.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦВІРІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.