Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цвіркати

Цвіркати, -каю, -єш, гл. 1) = цвірчати. Птах цвіркат. Вх. Лем. 480. 2) Плевать сквозь зубы. 3) Чѣмъ либо досаждать. То та гадина мені в очі цвіркає.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 425.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІРКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІРКАТИ"
Горі́льня, -ні, ж. Винокурня, винокуренный заводъ. Рудч. Чп. 124.
Зарі́нок, -нку, м. Берегъ, покрытый мелкими камешками.
Лабаз, -зу, м. Раст. Cirsium Erisithalis. Вх. Пч. І. 9.
Насвіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Вдоволь посвѣтить. Тобі, місяцю, насвіти́тися, мені по світу надивитися. Марк. 91.
Повсюдність, -ности, ж. Всеобщее распространеніе. Желех.
Позаморочувати, -чую, -єш, гл. Заморочить, одурить (многихъ).
Понапасати, -са́ю, -єш, гл. Напасти (многихъ). Скотину за ніч так понапасав, що боки повирівнюються. Г. Барв. 195.
Рабинів, -нова, -ве Принадлежащій раввину.
Роспустуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Расшалиться.
Складничок, -чка, м. Портмоне. Мнж. 192.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦВІРКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.