Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щербець

Щербець, -цю, м. Раст. Thumus serpyllum. Вх. Пч. І. 13.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 525.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБЕЦЬ"
Горо́дець, -дця, м. Ум. отъ горо́д.
Ґрамузля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Писать каракулями.
Ди́ча, -чі, ж. Дикарство, одичалость; дикіе, одичалые люди. Ваші замки, займища й осади козацька дича під мечем держала. К. ЦН. 188. Замчано кобзаря на край світу, між азіяцьку дичу. К. XII. 130.
За́ново нар. Заново, наново, опять. Так з неї нечиста сила й вийшли, мов охрестили її заново. Рудч. Ск. II. 32.
Зачебе́рхнути, -ну, -неш, гл. Зачерпнуть, загресть очень много.
Зба́ва, -ви, ж. Порча. Ум. зба́вка.
Мости́на, -ни, ж. 1) Половица. Ой зірви, синку, в коморі мостину, сховай, синку, чужую дитину. Чуб. V. 729. 2) Полъ. Гал.
Невдалеку нар. Неподалеку.
Погородити, -джу́, -диш, гл. Загородить (во множествѣ). Як прийдеш додому, то погороди загороди великі. Рудч. Ск. І. 144.
Чічник, -ка, м. Раст. Leontodon taraxacum. Вх. Пч. II. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕРБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.