Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щертовий

Щертовий, -а́, -е́ 1) Насыпанный въ уровень съ краями. У иншій четверти ячменю, то буде щертових мірок дев'ять, а верхових вісім. Полт. г. 2) О землѣ: твердый, тугой. Тут земля щертова, туга, — ореш, а воно плуг тільки при щирці. Конот. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 525.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРТОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРТОВИЙ"
Балаґувати, -ґую, -єш, гл. Жить въ праздности. Вх. Уг. 226.
Дри́ґа́ння, -ня, с. Быстрое движеніе ногою; судорожное подергиваніе членовъ.
Жиру́ха 1, -хи, ж. Шалунья.
Змахнути Cм. змахувати.
Мига́тися, -гаюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] мигну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Мерещиться, виднѣться, мелькать, мелькнуть. Мигається мені та Орлиха, мов у тумані. МВ. І. 122. Він хутенько вбіжить. Яка з нас під той час мигнеться: «Здорова була, дівчино!» МВ. (О. 1862. III. 46).  
Непривітниця, -ці Непривѣтливая женщина. Нашому роду непривітниця. Н. п.
Особшаний, -а, -е. Особенный, выдѣляющійся, выдающійся. Він же добрий кобзарь? — Ні, не дуже особшаний. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Спожиток, -тку, м. = споживок. Ворона улітку хоч і що добре запопаде на спожиток, то все кричить «гайно, гайно». Ном. № 14028.
Стяголь, -ля, м. Деревянная палочка, соединяющая въ саняхъ передній копил съ головою полоза. Сумск. у.
Шуткома нар. Шутя. Він це шуткома зробив.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕРТОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.