Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щабель

Щабель, -бля, м. Перекладина въ передвижной лѣстницѣ, также въ полудрабку. Рудч. Чп. 250. Чуб. VII. 403. Упала з драбини, щабель уломився.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 522.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩАБЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩАБЕЛЬ"
Бацьнути, -ну, -неш, гл. Ударить, упасть съ шумомъ. Бацне астрябік на воробля. Вх. Уг. 227.
Відмовка, -ки, ж. Отговорка. Віддати без жадної відмовки.
Забавля́ти, -ля́ю, -єш, с. в. заба́вити, -влю, -виш, гл. 1) Забавлять, развлекать, развлечь. Уродються великії віти забавляти маленькії діти. Мет. 271. 2) Замедлять, замедлить, задерживать, задержать.
Завгодя́ нар. Заблаговременно, заранѣе. Треба завгодя лагодитись з своїм добром у город на ярмарок. О. 1861. IX. 176. Збіралися завгодя, завгодя скуповувались, пекли, варили. Мир. Пов. II. 56.
Залячи́, -жу, -жеш, гл. = залягти.
Обушок, -шка, м. 1) Ум. отъ обух. 2) Чеканъ. Став (козак) з під опанчини рогожової, з під поясини хмелової щирозлотний обушок виймати. Мет. 379. Золотий обушок усякі двері одчинить. Ном.
Пооскоромлювати, -люю, -єш, гл. Оскоромить (многихъ).
Постук, -ку, м. Стукъ. Лежу... коли се стукає. Се ж його постук. Г. Барв. 237.
Путимець, -мця, м. = путивець. Борз. у.
Шкорина, -ни, ж. = скорина. Ум. шкоринка, шкориночка. Скачу, скачу діда за шкоринку хліба. Ном. № 12296.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩАБЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.