Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щербина

Щербина, -ни, ж. Зазубрина, брешь, изъянъ. Як умре дитина, то мала щербина; а як тато або мама, то велика яма. Ном. № 9371. Ум. щербинка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 525.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБИНА"
Афиня́к, -ка, м. Наливка на черникѣ. Гуцул.
Дятли́на, -ни, ж. = дятловина.
Кацапчик, -ка, Ум. отъ кацап.
Налуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. налу́чити, -чу, -чиш, гл. Нацѣливать, нацѣлить, прицѣливаться, прицѣлиться, направлять, направить. Не налучу ніяк ниткою у вушко. Конст. у. 2) Попадать, попасть на что. Налучила (царівна) на скелю, проломила корабель. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Підземний, -а, -е. Подземный. Освічуєш підземні глибокости. К. Іов. 59. Загоготів якийсь підземний глас. Греб. 373.
Понеділкувати, -кую, -єш, гл. 1) Придерживаться обычая понеділкування. Cм. понеділкування 1. 2) Постить по понедѣльникамъ. Мкр. Н. 30. Треба понеділкувати, спостити три понеділки. Мнж. 161. Понеділкував сім понеділків, восьмую неділечку. Чуб. V. 21.
Поскабити, -блю, -биш, гл. Занозить.
Спричинуватіти, -тію, -єш, гл. = спричи́нитися.
Степина, -ни, ж. Степное сѣно. Міусск. окр.
Чвалати, -ла́ю, -єш, гл. Тащиться, плестись. А вже мені, старенькому, без коня пропадати: не зможу я по степах чвалати. Мет. 444. І тілько що прийшли к воротам і в двір пустилися чвалать. Котл. Ен. III. 60. Москаль знає, куди чвалає, да ще питає. Посл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕРБИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.