Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щербань

Щербань, -ня, м. Сосудъ съ выбитымъ краемъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 524.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБАНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБАНЬ"
Дніпря́нщина, -ни, ж. Мѣстность при Днѣпрѣ.
Їмельга, -ги, ж. Камышъ съ травою. Одес. у.
Наброди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Набродиться, утомиться ходьбой. Ой зірочці по хмарочці да й не набродиться. Чуб. III. 179.
Отерпати, -па́ю, -єш, гл. Рвать въ куски. Вх. Лем. 445.
Повипручуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Освободиться, вырваться изъ рукъ, лапъ (о многихъ). Сторожі були таки нас половили з кавунами, а ми таки повипручувались та й повтікали. Харьк. у.
Поодб.. Cм. повідб..
Порозселюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разселиться (о многихъ).
Проворіття 2, -тя, с. Просѣка, промежутокъ между двумя лѣсами. Черк. у.  
Тпру! меж. Тпру, приказъ лошади остановиться.
Хвоїти, хвою, -їш, гл. Бить дозою. Як почне її хвоїть, примовляючи: було не савити, не варварити. Ном. № 4007.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕРБАНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.