Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щербинча

Щербинча, -чати, с. Горшокъ съ выбитымъ краемъ. Вх. Зн. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 525.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБИНЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБИНЧА"
Вохра, -ри, ж. Охра, желтая глина.
Да́лебо нар. = Далебі. Чуб. V. 342.
Засо́вгати, -гаю, -єш, гл. Зашаркать (ногами).
Люшня́, -ні́, ж. = лушня. А оглянься, — люшню згубиш. Полт. Ум. люшенька.
Ма́ндра, -ри, ж. Раст. ? КС. 1893. VII. 79.
Нагетьманува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Долго побыть гетманомъ.  
Підтравний, -а, -е. О косѣ: хорошо насаженная, по рукѣ. Мнж. 189.
Попригріватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Пригрѣться, нагрѣться. Уже попригрівалися окропи, ставай оджимати сорочки.
Похурделити, -лю, -лиш, гл. Покрутить (о вѣтрѣ).
Собачиний, -а, -е. = собачий. Ном. № 10973.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕРБИНЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.