Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щербинча

Щербинча, -чати, с. Горшокъ съ выбитымъ краемъ. Вх. Зн. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 525.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБИНЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБИНЧА"
Божидерев, -ва, м.дикий = біждерев. Вх. Пч. І. 8.
Натрушувати, -шую, -єш, сов. в. натрусити, -рушу, -сиш, гл. 1) Натрясать, натрясти. Натруси яблук. 2) Разсыпать, насыпать, насаривать, насорить. 3) Встряхивать, встряхнуть мѣшкомъ, набивая его сыпучимъ тѣломъ.
Перебанити, -ню, -ниш, гл. Перемыть, вымыть вновь.
Підтирати, -ра́ю, -єш, сов. в. підте́рти, -дітру́, -треш, гл. Подтирать, подтереть. Драг. 14.
Підхвістя, -тя, с. Мѣсто подъ хвостомъ. У собаки підхвістя. Полт. г.
Пообквітчуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Украситься цвѣтами (о многихъ).
Процвиндрити Cм. процвиндрювати.
Розмиритися, -рюся, -ришся, гл. Разсориться.
Тяги 1, -гів, м. мн. = тягеля. КС. 1882. XII. 511.
Чудородія, -дії, ж. = чудасія. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕРБИНЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.