Дрібни́ця, -ці, ж. 1) Мелочь, пустякъ. 2) — пла́хта. Мелкоузорчатая плахта. Вийди, вийди, молодице, з відром по водицю, нехай гляну, подивлюся на плахту дрібницю. Виткала молода дівчина дві плахти дрібниці. 3) мн. дрібни́ці. Мелко заплетенныя косы. Росчесала русу косу, заплела в дрібниці. Гайсин. у. 4) Родъ сѣти для ловли рыбы въ Днѣстрѣ. Ум. дрібни́чка, дрібни́ченька. Ой плахотка-дрібниченька по тросточці червцю.
Забо́їстий, -а, -е. Снѣжный (о зимѣ), занесенный снѣгомъ (о дорогѣ). Зіма була тоді забоїста — понамітало скрізь.
Клишоногий, -а, -е. Косолапый.
Перелітка, -ки, ж. Корова, которая телится черезъ годъ.
Поволочитися, -чу́ся, -чишся, гл. = поволоктися.
Розбідкатися, -каюся, -єшся, гл. Прикинуться слишкомъ бѣднымъ, начать бѣдниться.
Тупак, -ка, м.
1) Тупое орудіе.
2) Тупой человѣкъ.
Уленути, -ну, -неш, гл. = улетіти. Одчини мені оконечко, до я й улену.
Упокорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. упоко́ритися, -рюся, -ришся, гл. Смиряться, смириться, изъявить покорность. Твій панотець впокоривсь перед нами.
Чекати, -ка́ю, -єш, гл. Ждать, подождать. Два третього не чекають. Чекай-но, чекай! прийде нитка до клубочка, не вхитруєшся. Як би на вас чекав, то досі вмер би.
