Круча, -чі, ж.
1) Крутизна, обрывъ. Тече річка невеличка, підмиває кручі. Ой де кручі високії, то там броди глибокії. Кинувся гурт (свиней) із кручі в озеро та й потонув.
2) Глубокое мѣсто въ рѣкѣ. Попав у кручу та й утоп.
Моркови́ння, -ня, с. Морковная ботва.
Нала́ятися, -ла́юся, -єшся, гл. Набраниться. Се така завзята баба, що поки не налається до-схочу, — не покине.
Оглашенка, -ки, ж. Церковныя сѣни между церковью и колокольнею.
Опришкуватий, -а, -е. Злой, сварливый.
Позралювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и зралити, но во многихъ мѣстахъ.
Столяр, -ра, м. Столяръ. Ум. столярик, столярчик.
Таратотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Равномѣрно стучать чѣмъ-нибудь, издавать звукъ. Решето тараточе да чогось воно хоче.
Угорі нар. Вверху. Чого хмара не пада додолу, а висить вгорі?
Форкати, -каю, -єш, гл. Фыркать.
