Верхостьоб, -бу, м. Особый способъ вышиванія.
Випадати, -даю, -єш, сов. в. випасти, -ду, -деш, гл. 1) Выпадать, выпасть. Аж. очі випадають, так голова болить. Як рак з кошеля випав, так багачеві таляр з калити. Вітер і сніг випадає, чумак в полі пропадає. Випав сак і тому бідному. 2) Случаться, случиться, приходиться. Випало мені якось бути у його в хаті. Така мені доля гірка випала. О. Гервасієві саме тоді випала дорога. Яке коли нещастя випаде. Випада́є. а) Случается, приходится. Чи гавкає Рябко, чи мовчки ніччу спить, — все випада таки Рябка притьмом побить. не випадає. Не слѣдуетъ, не приходится, неприлично. Мені не випадає так казать. б) Значить, слѣдовательно, выходить. Випада, ви усі три були дурні, а вона розумна. Коли се все зробиш як слід, — ти, випада, розумний.
Збу́дь-Вік, -ка, об. Отжившій, очень старый, дряхлый отъ старости. Перша збудь-вік Пріська Чирянка, змолоду не раз сиділа в куні, позводила на той світ аж трьох мужиків.
Мири́тися, -рюся, -ришся, гл. Мириться. Ми тут сварились і мирились.
Нагави́ці ж. мн. = ногавиці. Не видав Гриць нагавиць: то ся вбірає, то розбірає.
Обаряти, -ря́ю, -єш, гл. = варитися. Та прибувайте, таточку, за мною не обаряйте.
Позадумуватися, -муємося, -єтеся, гл. Задуматься (о многихъ).
Позгромаджувати, -джую, -єш, гл. = позгрібати.
Покидьок, -дька, м. = покидька.
Роспачливо нар. Отчаянно, съ отчаяніемъ.
