Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щепко

Щепко нар. Точно, безъ походу. Казна, щепко важить. Лубен. у. (В. Леонтовичъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 524.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕПКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕПКО"
Вітерник, -ка, м. 1) Болѣзнь — родъ сыпи или прыщей на тѣлѣ. Вх. Лем. 399. 2) Растеніе, употребляемое для лѣченія болѣзни вітерник. Вх. Лем. 399.
Задрі́панка, -ки, ж. Забрызганная грязью; неряха. А ти, задріпанко, шинкарко, перекупко п'яна. Шевч. 621.
Кумедіянт, -та, м. Комедіанть, балаганный актеръ. А на майдані кумедіянти ямку розіпнули — ото будуть кумедії приставляти. Черномор. Чого ти з мене регочеш? Хиба я тобі кумедіянт? Чермомор.
На́діжна (корова). Стельная. Бугаї... скачуть на корови... від чого корови стають надіжні. Шух. І. 211.
Переселення, -ня, с. Переселеніе. Переселення у Вавилон. Єв. Мт. І. 11.
Поскабити, -блю, -биш, гл. Занозить.
Пошнипати, -паю, -єш, гл. Обнюхать. Шух. І. 79.  
Превсякий, -а, -е. Всяческій; всевозможный. Там він бачив — крий Боже — яку тьму-темряву всякої-превсякої птиці. Стор. МПр. 167.
Пришоломити, -млю, -ми́ш, гл. Ошеломить. Як ударив кобилу, та й пришоломив. Н. Вол. у.
Скакля, -лі, ж. Въ загадкѣ: сорока. Скакля скаче, риндя риє. Чуб. І. 315.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕПКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.