Гиль! меж. = гиля. Гиль, мої гуси, вуть, мої ушки. гиль-гу и употребляется какъ существительное въ значеніи: околесица, чушь. Прийшов отой брехун, як заніс гиль-гуси.
Замі́р, -ру, м. 1) Намѣреніе, умыселъ; цѣль; планъ. Тільки матері призналась про свої заміри. Маючи деякі заміри, розділив своє військо на три часті. У кожного одна була думка, одні заміри: оддячить лютим ворогам. 2) Отдѣленное, отмѣренное поле. Пан замір відпуска на випас худоби, за це ми усеньке сіно йому збіраємо.
Запра́влювати, -люю, -єш, гл. = заправляти.
Зі́лленько, -ка, с. Ум. отъ зілля.
Знайко, -ка, м. Знающій, свѣдущій. Знайко біжить, а незнайко лежить.
Лакомо нар.
1) Соблазнительно, заманчиво.
2) Алчно, жадно.
3) Усердно. Підважуй дрючком лакомо (лакомки).
Павур, -ра, м. = павич.
Повідрубувати, -бую, -єш, гл. Отрубить (во множествѣ). Пообрубувала вши своїм дівчатам голови.
Роботящий, -а, -е. Работящій, трудолюбивый. Ручки ж мої роботящі, чом не робите?
Світота, -ти, ж. Далекая сторона. Пішла за Дніпро, — така світота.
