Відусіль, відусіля, нар. Отовсюду со всѣхъ сторонъ. Біда відусіля преться.
Держа́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. 1) Держаться. 2) Придерживаться, держаться. Держись берега! Держися війська все середнього. Наперед не виривайся, ззаду не зоставайся, середини держись. Держись за землю! — ха́ти. Бывать, быть дома. Я для тебе недобрим був чоловіком: як не лежав, то ходив, або й хати не держався. Дітвора й хати не держалась — розбрелись, хто куди попав. — голови́. Удерживаться въ головѣ. Антосьо слухав сю мову, а вона йому й голови не держалась. 3) Не отступать, не сдаваться, держаться. Держись, козаче, отаманом будеш. 4) Поддерживаться, имѣть опору. Папи мужиками тільки й держуться. 5) Находиться, пребывать. Зімою риба держиться на дні. Держа́тися ку́пи. Быть вмѣстѣ. Таке́, що й ку́пи не держи́ться. Несообразность. Вигадаєте таке, що й купи не держиться.
Загни́біда, -ди, об. Скупецъ. Все мене скупою зве: ти вже, каже, така загнибіда!
Костричуватий, -а, -е. Имѣющій много кострики. Костричувате прядіво.
Нагартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закалить (много предметовъ).
Напотроши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Напотрошить.
Пикатий, -а, -е. Мордатый. Мов кабани годовані, пикаті, пузаті.
Побатькувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Побыть посаженнымъ отцемъ, въ качествѣ отца.
2) Поругать, задѣвая въ брани отца. Ще полаяв, побатькував трохи.
Пустощі, -щей и -щів, ж. мн. Баловство, шалости. З пустощів не зна що робити.
Ужинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. ужатися, ужнуся, -нешся, гл. Во время сжинанія хлѣба захватывать, захватить часть сосѣдняго участка.
