Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щербиця

Щербиця, -ці, ж. = щерба. Ум. щербинка. ЗОЮР. І. 230.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 525.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБИЦЯ"
Бондарня, -ні, ж. Бочарня, мастерская бочара.
Вітречко, -ка, м. Ум. отъ вітер.
Деклямува́ти, -му́ю, -му́єш, гл. Декламировать.
Зазмага́тися, -га́юся, -єшся, гл. Вступить въ споръ, заспорить. Зазмагалися за той город, та й сваряться, та й позиваються й досі.
Зождати, -жду, -де́ш, гл. Подождать. Зожди ж мені хоч годину. Чуб. І. 217.
Надча́листий, -а, -е. = наддуристий. Вх. Зн. 39.
Повистромлювати, -люю, -єш, гл. Выставить, выткнуть (во множествѣ). Нащо ви руки повистромлювали? Поховайте, а то померзнуть. Харьк. у.
Поквилити, -лю, -лиш, гл. 1) Поплакать. 2) Покричать (о нѣкоторыхъ звѣряхъ и птицахъ).
Стрим, -му, м. Удержъ. Cм. упин. Нема стриму вдовиному сину. Н. п.
Червотокий, -а, -е. Червоточный. Червотока горошина. Дещо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕРБИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.