Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щербиця

Щербиця, -ці, ж. = щерба. Ум. щербинка. ЗОЮР. І. 230.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 525.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБИЦЯ"
Гад, -ду, м. 1) Гадъ, пресмыкающееся. Чужими руками добре гада ловити. Ном. № 9664. 2) соб. Много пресмыкающихся. Гад руками з ями до ями носить. ЗОЮР. І. 309. Там коло криниці побачив такого багацько темного та сірого страшенного гаду. Драг. 113. 3) Бранное: гадина. Скверний гаде, куди ти лізеш? Схаменись! Шевч. 335.
Забуя́ти, -я́ю, -єш, гл. Роскошно разростись, вырости; во множествѣ появиться. Як поле в них буяє бодяками, так забуяли серед Царяграда невольницькі базарі козаками. К. МБ. XI. 52. Густо забуяв наш нарід на руїні. К. Дз. 16.
Заслу́га, -ги, ж. 1) Заслуга. Котюзі по заслузі. Ном. № 7089. 2) Вознагражденіе, жалованье. Що я в свого пана служив і заслуги не получив. Чуб. V. 1014. Мари вкрити червоною китайкою, заслугою козацькою. К. Досв. 48. Ум. заслу́женька.
Зда́лити, -лю, -лиш, гл. ? Сюди, сюди, парубочки, ми вам раді будем: бочку спалим, другу здалим — ми вам роздобудем. Грин. III. 88.
Соловіти, -вію, -єш, гл. О глазахъ: соловѣть, тускнѣть.
Страхопуд, -да, м. Пугало.
Схильчивий, -а, -е. Покладливий, сговорчивый. Пилипиха була мати своїй дочці не податлива, не схильчива. МВ. ІІ. 84.
Хабалка, -ки, ж. = хибалиця. Желех.
Хиляти, -ляю, -єш, гл. = хитати. Вітер дуба хиляє. Грин. III. 357.
Хлопіт, -поту, м. и пр. = клопіт и пр. Голові хлопіт, а біді весілля. Ном. № 2215.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕРБИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.