Дружко́, -ка́, м. Приглашенный родителями жениха женатый мужчина; онъ распоряжается свадьбой. На тарілку положать рушник і дадуть дружкові, піддружому і старостам. Аж ось крикнув дружко: «старости, пани підстарости! благословіте молодих вивести з хати на двір погуляти. Ум. дру́женько, дру́жонько. Одчиняйте сватам хату, друженькам пивницю.
Зась! меж., выражающее запрещеніе: нельзя! не смѣть! Що попові можна, то дякові зась! Очима їж, а рукам зась! Горілка, кажуть, не дівка, а козакові зась. Я з хорошим постояла, тобі зась, тобі зась! Иногда употребляется въ видѣ существительнаго: Нить, бо пику натовчу!... А зася до пики ти не знаєш?
Пороспитуватися, -туюся, -єшся, гл. = пороспитувати.
Прядач, -ча́, м. Прядильщикъ (на фабрикѣ).
Сумувати, -му́ю, -єш, гл. Печалиться, грустить. Сумуючи, частенько плакав. На тім степу скрізь могили стоять та сумують. Зроду так гірко не плакала, не сумувала таким тяжким сумом.
Тисячоголов, -ва, м. Раст. Vaccaria vulgaris Host.
Уночі нар. Ночью. Вдень тріщить, а вночі плющить. І вночі, і вдень — завше йому ніч.
Чужосілець, -льця, м. Человѣкъ изъ чужого села. Не ви сінечки робили, робили сінечки чужосільці.
Шморгавка, -ки, ж. = терниця.
Щебетливість, -вости, ж. Болтливость.
