Калячити, -чу, -чиш, гл. Быть невнимательнымъ, разсѣяннымъ? зѣвать? ротозѣйничать? Піддружий, ти там що калячиш? про тебе так усе дарма! буяри роблять що — не бачиш? дичись, уже шишок нема.
Каптурник, -ка, м. Монахъ, какъ носящій капюшонъ.
Медо́ви́й, -а, -е. Медовый, медвяный. Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пити буду молодая?
Песький, -а, -е. Собачій. Пустіть! — кричить Рябко, — не будь я песький син, коли вже вдержу більш. Отже песька дитина тобі вже й до роботи не кидається.
Поприлазити, -зимо, -зите, гл. Прилѣзть, приползти (о многихъ).
Похитатися, -та́юся, -єшся, гл. Пошататься, покачаться.
Сливчити, -вчу, -чиш, гл. = сливити. Починають сливити сливки (сливчити) = писати писанки, чи малювати.
Товстокосий, -а, -е. Съ толстой косой (на головѣ). Товстокоса Онися.
Цмокати, -каю, -єш, гл.
1) Чмокать; щелкать языкомъ. Еней то цмокав, то свистав.
2) Цѣловать.
Чамур, -ра, м. Растворъ извести съ пескомъ.
