Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щелепа

Щелепа, -пи, ж. Челюсть. Левиц. Пов. 339. Він йому розбив голову — ударив кінською щелепою. Міусск. окр. Як не перестанеш лаяться, до я тобі щелепи роздеру. Козел. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 524.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕЛЕПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕЛЕПА"
Бамбиляти, -ля́ю, -єш, гл. Слабо звонить. Желех.
Відшпилити Cм. відшпилювати.
Закуди́кувати, -кую, -єш, гл. Спрашивать куда идешь или ѣдешь. Не закудикуй! Мнж. 173.
Облюдніти, -ні́ю, -єш, гл. = вилюдніти. Лубен. у.
Перешалювати, -люю, -єш, гл. 1) Перекрыть вновь шелевкой. 2) Поставить изъ шелевокъ перегородку.
Післище, -ща, с. Ремень, на которомъ висятъ стремена. Мнж. 189.
Посвят, -ту, м. Жертва (на церковь). Любити ближнього як себе самого, се більше, ніж усі огняні жертви і посвяти. Єв. Мр. XII. 33.
Розбуркотітися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разворчаться.
Стислість, -лости, ж. Сжатость.
Шарувальниця, -ці, ж. Женщина, которая мотыжитъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕЛЕПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.