Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щавити

Щавити, -влю, -виш, гл. = чавити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 522.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩАВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩАВИТИ"
Відгада, -ди, ж. Отгадчица. Ум. відгадочка. Бабусенько-одгадочко, одгадай сей сон. Чуб. V. 773.
Возовня, -ні, ж. Экипажный сарай; въ сельскомъ хозяйствѣ: сарай для возовъ и земледѣльческихъ орудій. Чуб. VII. 396. Левиц. Пов. 194. Оце було заберусь у возовню, а там карета панська стояла, то влізу з півдня, щоб і на очі не теє. Черниг.
Ґабелко́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ телячьей кожи.
Зрубина, -ни, ж. Одна пластина въ колодезномъ срубѣ. Харьк. у.
Капцювати, -цю́ю, -єш, гл. сніг капцю́є. Снѣгъ идетъ большими хлопьями. Желех.
Мовчу́н, -на, м. Молчальникъ, неразговорчивый человѣкъ. Левиц. І. 138.
Пасиння, -ня, с. соб. Побѣги боковые травянистыхъ растеній.
Підмочувати, -чую, -єш, сов. в. підмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Подмачивать, подмочить.
Подвоїтися, -двоюся, -їшся, гл. 1) Раздвоиться. 2) Противорѣчить самому себѣ. Він подвоївся: раз казав, що нічого не бачив, а вдруге признався, що бачив. Новомоск. у.
Поліжниця, -ці, ж. = породілля. Гн. II. 197.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩАВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.