Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щебетуха

Щебетуха, -хи, ж. 1) Пѣвунья (о птицѣ). 2) Говорунья, болтунья. Чом до мене не говориш, моя щебетухо? Чуб. V. 332. Ум. щебетушка, щебетушечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 523.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕБЕТУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕБЕТУХА"
Безпашпортний, -а, -е. Безпаспортный. Грин. ІІІ. 569.
Білок, -лка, м. 1) Бѣлокъ глазной. Чого ти білки витріщив? Ном. № 6600. 2) Бѣлокъ яичный. Шейк. Ум. білочок.
Бризлелина, -ни, ж. Evonimus verrucosus Scop. ЗЮЗО. І. 123. Cм. бруслина.
Вереснути, -ну, -неш, гл. Крикнуть рѣзко. Півень на призьбі на все подвір'я як вересне. Драг. 76.
Міня́йло, -ла, м. Мѣняло. Тут всякії були пронози,... жиди, міняйли, шинкарі. Котл. Ен. (Вид. Корейво 1890, стр. 88).
Нелинь, -ня, м. Дубъ, не теряющій листьевъ на зиму. Чуб. І. 132.
Плестися, -туся, -те́шся, гл. 1) Плестись. Як густо сей личак плівся. 2) Заплетаться: Згадай мене, ненько, в суботу пізненько, як дівчата помиються й плетуться дрібненько. Грин. III. 559.
Пожарка, -ки, ж. Пожарная машина. Лохв. у.
Роскотистий, -а, -е. 1) Легкій на ходу. Цей віз роскотистий. 2) Покатый. Роскотисте місце.
Спадистий, -а, -е. Покатый, отлогій. Беріг.... спадистий. Млак. 86. 2) О животн.: много ѣдящій и не жирѣющій. Спадистий кінь. Вх. Зн. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕБЕТУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.