Вуличенька, вуличка, -ки ж. Ум. отъ вулиця.
Говорити, -рю, -риш, гл. 1) Говорить. Говорив би, та рот замазаний, — нельзя ничего говорить. Говорить богато, та все чорт зна що. Говорить — як у рот кладе — такъ понятно. Говорить — як з письма бере, — такъ умно и складно. Говорить — як неживий, як спить, як три дні хліба не їв, — такъ вяло. Говорить, як з бочки, — грубымъ басомъ. 2) Разговаривать. Та про волю нишком в полі з вітрами говорять. Чом до мене не говориш, моє миле серце?
Дрібноголо́вий, -а, -е. Пустоголовый, ограниченный. Дрібноголове панство кепкує з рідної мови.
Калита, -ти, ж.
1) Мѣшокъ съ деньгами. За сиротою Бог з калитою.
2) Лепешка, смазанная медомъ и употребляемая для гаданія въ день св. Андрея. Їду, їду калити кусати.
Наділя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. наділи́ти, -лю, -лиш, гл. Снабжать, снабдить, давать, дать кому что, одарять, одарить. Я здобула (картоплі) аж із Батурина та й добрим людям наділила. Зроби мені коробочку солом'яну, дак я тобі наділю в'юнів і карасів. Я тебе, сестрице, покриваю, щастям з долею наділяю. Усе добре, чим наділя Господь чоловіка.
Накоха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Налюбиться, насытиться вдоволь любовью. Я й не накохалась.
Напосіда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. напосі́стися, -ся́дуся, -дешся, гл. 1) Приставать, пристать, навязываться навязаться, нападать, напасть. Напосілася жінка, щоб таки їхати у ярмарок. 2) Твердо вознамѣриться что-либо сдѣлать. Напосілися на тоє, шоб тужило серце моє. Напосівся хату будувати.
Попересікати, -ка́ю, -єш, гл. Разсѣчь (на части).
Ряска, -ки, ж.
1) Водяное растеніе: Lemna minor L. L. triculea L. Ой одбиває од берега щука-риба ряску.
2) Сережка на деревѣ, напр. на орѣшникѣ.
3) = ряса 2.
Унадний, -а, -е. = унадливий.
