Гильце, -ця, с. = гільце.
Наколупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Наковырять. Піди, старий, старесенький, наколупай меду.
Настановляти, -вля́ю, -єш, сов. в. настановити, -влю, -виш, гл. 1) и 2) = наставляти 1 и 2. 3) = наставляти 3. Він обох нас хазяїнами настановив, за його доглядом повно в нас і в дворі, і в полі. 4) = наставляти 4. Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили, ще й отаманом настановили. Його громада титарем настановила. 5) — на що. Вообще значитъ — сдѣлять обладателемъ чего-либо. настановити на хліб. Дать кусокъ хлѣба, т. е. обезпечить матеріально. Прожили ми так десять років і стали гадати, щоб іще на сей шматок хліба, що ми маємо, да кого-небудь настановити і по нашій смерті. Прохала свою приятельку настановити її на хліб, пошукати службу. Употребляется и по отношенію къ другимъ предметамъ: хозяйка, у которой не держались свиньи, покупаетъ свинью у другой и чрезъ нѣсколько времени благодарить: «Спасибі Богові та й вам, — тепер у мене гуком свиней. Уже що правда, дак правда: не жалуєте, продаючи, ведуться добре... Би мене, бувайте здорові, настановили на свині». настановити на розум, на добрий розум. Надоумить, направить на путь истинный; развить, научить путемъ воcпитанія. 6) Устанавливать, установить. Закон?... Ви сами настановили такий закон.
Неслух, -ха, м. Непослушный человѣкъ.
Одіжний, -а, -е. 1) Къ одеждѣ относящійся. А де ж той прибуток? Ні корівного, ні одіжного прибутку.
2) Одѣтый, хорошо одѣтый. Пластун не зна роскоші, не гаразд одіжний. Народ одіжний.
3) Хорошо оперенный, имѣющій густую шерсть. Гуска добре одіжна, то їй зімою не холодно.
Розростуватися, -туюся, -єшся, гл. = розростатися. Як би дощі, то б огудина розростувалася.
Сивий, -а, -е. 1) Сѣдой. Сивий дід.
2) Сѣрый. Раз приїде сивим конем, у другий — вороним. Не в тім сила, що кобила сива, а в тім як везе. Сива шапка. Брови чорні, очі сиві.
3) Сизый. Ходить голуб сивий-волохатий. Вилинула б з-під калини, як сива зозуля. Туманець сивий. Ум. сивенький, сивесенький. Дідусь сивесенький рида. Ой ти, мій милесенький, голубе сивесенький.
Слезити, -зю́, -зи́ш, гл.
1) Плакать.
1) Сочиться. Яром вода слезить.
Спіднярка, -ки, ж. Доска на днѣ желѣзнаго кузова.
Счастя, -тя, с. и пр. Cм. щастя и пр.
