Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вучень, -чня, м. = учень. О. 1862. І. 72.
Греча́ниця, -ці, ж. Гречневая солома. Желех. Н. Вол. у.
Де́шпіт, -поту, м. Дебошъ, скандалъ. Удався моторний на всякий дешпіт. Полт. Аби йому погуляти та поспівати, наробити дешпоту. Мир. ХРВ. 348.
Запі́нити, -ню, -ниш, гл. Покрыть пѣной.  
Іменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Именоваться. Нехай ваші хуторі іменуються слободою Михайлівкою. Стор. II. 102.
Каламітний, -а, -е. = каломутний.
Пічкурувати, -ру́ю, -єш, гл. Быть истопникомъ. Черк. у.
Прихвалювати, -люю, -єш, сов. в. прихвалити, -лю, -лиш, гл. Похваливать, похвалить, прихваливать, прихвалить. Зміев. у. «Як питатимуть (на ярмарку), чи добрий, так ти прихвали та ше й забожись». Коли так, вивів, давай прихвалювати та божитись, — люде і купили зараз. Мнж. 146.
Рогачка, -ки, ж. 1) Рогатая овца. Вх. Лем. 461. 2) = рогатівка. Грин. III. 270. Шо за мода, шо за мода — все шапки рогачки. Чуб. V. 1194. 3) Раст. Sisymbrium pannonicum. 4) Насѣк. уховертка. Харьк. г. 5) Двузубая кирка, двузубыя вилы для выбрасыванія навоза.
Угадьків, -кова, -ве Принадлежащій отгадчику. Шейк.
Нас спонсорують: