Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

шпалера
шпалір
шпантолити
шпара
шпараґи
шпарґал
шпарґалля
шпарина
шпарити
шпарка
шпаркий
шпарко
шпарочка
шпарування
шпарувати
шпаруна
шпарутина
шпарутки
шпатар
шпати
шпацір
шпацірувати
шпаченько
шпаченя
шпачиний
шпачок
шпеник
шпент
шпеньок
шпет
шпета
шпетити
шпетний
шпетно
шпиг
шпигати
шпигинарь
шпигнути
шпигон
шпигонути
шпигувати
шпикуляція
шпилечка
шпилечок
шпилик
шпилити
шпиль
шпилька
шпильок
шпилястий
шпиндель
шпинь 1
шпинь 2
шпиняти
шпиримистий
шпирити
шпирнути
шпиртати
шпиталь
шпитальний
шпити
шпитко
шпихлір
шпиця
шпичак
шпичакуватий
шпичастий
шпичка
шпіальтер
шпіг
шпігувати
шпік
шпіклір
шпінка
шпірувати
шпол
шпола
шполик
шпонька
шпоня
шпорих
шпориш
шпоришки
шпортання
шпортати
шпортатися
шпортнути
шпортонути
шпотатися
шприх
шпряха
шпувати
шпуга
шпуйний
шпуля
шпуляр
шпундра
шпундрі
шпунт
шпунтуш
шпурити
шпурляння
шпурляти
шпурлятися
шпурнути
шпуртонути
шпуряти
шрам
шрамувати
шріт I
шріт II
шрітати
шротівниця
шруб
шрубель
шрубка
шрубок
шрубувати
штаба
штаґа
Гребляни́й, -а́, -е́. Плотинный. Гребляни́й млин. Водяная мельница съ плотиной. Вас. 172.
Деря́бка, -ки, м. Раст. Подмаренникъ, Galium aparine.
Ми́мрати, -раю, -єш, гл. Медленно дѣлать. Вх. Зн. 36.
Пипа, -пи, ж. Родъ дѣтской игры: одинъ изъ играющихъ накидываетъ на себя простыню и пугаетъ остальныхъ изъ темной комнаты.
Позмагатися, -га́юся, -єшся, гл. Поспорить, поссориться. За що позмагались? — За масляні вишкварки. Ном. № 3513.
Пообшарпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. То-же, что и обшарпатися, но о многихъ. Як старці пообшарпувалися, а справити одежу ні за що. Богод. у.
Порозсипати, -па́ю, -єш, гл. Разсыпать (во множествѣ). Порозсипав гроші. Єв. І. II. 15. Порозривають подушки, порозсипають пір'я по хаті. Драг. 199.
Розібгати, -га́ю, -єш, гл. 1) Развернуть, раскрыть. 2) Разнести, развѣять, разшвырять. Моє веселіє украв, в степу на тирсі розібгав. Шевч. 644.
Трійка, -ки, ж. Отрава. Вх. Зн. 71. Также отрава какъ одинъ изъ способовъ рыбной ловли. Вх. Пч. II. 26.
Хвисьнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хвиськати. Хлестнуть. Хвисьнув батогом по конях. Левиц. Пов. 98.
Нас спонсорують: