Бакирь Употр. въ выраженіи на бакир — на бекрень. Не йди, доню, за такого, що на бакир шапка. Хто на бакир шапку носить, — господарь не буде. ми з собов на бакир стоїмо. Мы между собой въ ссорѣ. пішло ми на бакир. Потерпѣлъ убытки, пришелъ въ убытокъ, обезсилѣлъ.
Гишки, -шок, ж. мн. = гижки. Ум. гишечки.
Госпо́ся, -сі, ж. Ласкательное отъ господиня. Ось слухайте, моя госпосю, моя панійко!
Нажива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. нажи́тися, -живу́ся, -ве́шся, гл. Достаточно проживать, прожить. А тяжче-важче молоденькій не нажившись помірати. Тепереньки, думаю, наші дівчата наживуться без моєї пані.
Настеж, настежінь, настежір, нар. = настіж.
Пирскати, -каю, -єш, гл.
1) Брызгать, разбрызгивать, разбрызгиваться.
2) Раскатываться.
3) Фыркать.
Ростуляти, -ля́ю, -єш, сов. в. ростули́ти, -лю, -лиш, гл. Разжимать, разжать, раскрывать, раскрыть. Ростулиш руку — і нема голодних. Котик зубки ростулив та Василька й укусив.
Тесло, -ла, с. Родъ плотничьяго топора.
Торба, -би, ж.
1) Мѣшокъ, котомка, сума. Налякав міх, то й торби страшно. Заберу дітей у торбу, піду у мандрівку. Торба мені жінка, кий у мене братом. Писана торба. Мѣшокъ изъ разноцвѣтныхъ кусочковъ сшитый. Носиться, як циган з писаною торбою.
2) Шкірана торба. Шуточно: желудокъ. Куди хліб дів? — Сховав у шкірану торбу.
3) О женщинѣ: распутная. Ум. торбонька, торбочка, торбе́шка.
Тюгу! меж. = тю.
