Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпурити

Шпурити Cм. шпурляти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 511.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПУРИТИ"
Бетегота, -ти, об. = бетега 2. Вх. Лем. 391.
Ґелетя́, -тя́ти, с. Деревянный сосудъ для молока. Желех.
Зозволити Cм. зозволяти.
Зоряво нар. = зоряно. На небі зоряно, і золотим серпом підбився молодик угору по над хмарки. К. Дз. 141.
Навпрошки́ нар. = навпросте́ць. Ном. № 11406. Як поїхав кругом, так сьогодня буде, а як навпрошки, то хиба завтра. О. 1861. V. 71.
Натурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Побезпокоиться много.  
Начіплювати, -плюю, -єш, сов. в. начепити, -плю́, -пиш, гл. Напѣплять, нацѣпить, навѣшивать, навѣсить. І начепила ланцюжок. Котл. Ен. Да й зробимо, братця, півтораста ми возів, да начепим, начепим півтораста ми ярем. КС. 1882. IX. 415.
Неплідниця, -ці, ж. Неплодная, безплодная.
Трикуток, -тка, трикуточок, -чка, м. Ум. отъ трикут.
Цалевий, -а, -е. Дюймовый. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.