Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

шваля
швандрикати
швандяти
швара
шварґотання
шварґотати
шваркнути
шварний
шварнути
шварок
шварунок
шварц
шваха
швацький
швачечка
швачка
швачкувати
швед
шведин
шведка
шведський
шведчина
швейнога
швельбавий
швендалка
швендати
швендя
швендяння
швендяти
швець
швея
шв'єткий
швиг
швигавка
швигати
швигнути
швиґар
швидкати
швидкий
швидкість
швидко
швидковіддя
швидкома
швидкувати
швидче
швиндати
швиргати
швиргома
швиргонути
швирдиць!
швиркати
швірень
швірньовий
шво
шворінь
шворка
шворний
шворньовий
шворочка
ше
шебенути
шебер
шебернути
шеберхнути
шебсько
шевдатися
шевеліти
шевелюха
шеверногий
шевлія
шевлюг
шевлюга
шевляга
шевня
шевство
шевський
шевців
шевцівна
шевцювати
шевцюга
шевченко
шевчик
шевчина
шевчиха
шевчук
шегерявий
шеґеря
шейкатися
шекало
шелевило
шелевіти
шелегейдик
шелеп
шелепа
шелепати
шелепнути
шелепотіти
шелепуватий
шелеснатий
шелеснути
шелест
шелестіння
шелестіти
шелесть
шелехнути
шелихвіст
шелом
шеломок
шелудівка
шельвах
шельвія
шельма
шельмованець
шельмувати
шельпотіти
шелюг
шелюга
шелюговий
шелюжина
шелюхатися
Князик, -ка, м. Ум. отъ князь.
Обговтуватися, -туюся, -єшся, сов. в. обговтатися, -таюся, -єшся, гл. Осваиваться, освояться, привыкать, привыкнуть.
Оказія, -зії, ж. 1) Случай, особый случай; происшествіе; необычайное событіе, несчастное происшествіе. Що за оказія? — мов не то село стало. Грин. І. 290. Хиба оказія яка, то купе горівки, а то й не кажи. Камен. у. Справедливе небо не синє, а червоне; як коли, до воно росчиняється, тільки на яку небудь оказію: на войну або на помірок, або на голод. Чуб. І. 2. Лава тріщить — на оказію в хаті. Грин. І. 255. 2) Съ измѣн. удар.: Оказія. У Мкр. употребл. въ знач.: предвѣщаніе. По поводу сороки, предвѣщавшей вдовѣ гостей-сватовъ, говорится, что она Оказію на господі про талан свій має. Мкр. Н. 15. 3) Съ тѣмъ же удар., что и 2. Сѣверное сіяніе (какъ предвѣщающее необычайное событіе?) Мнж. 148, 187.
Повибірати, -ра́ю, -єш, гл. Выбрать, винять, собрать (во множествѣ). Сідай, погрійся трохи, поки я пиріжечки повибіраю з печі. Рудч. Ск. II. 6. Як повибіраєш хліб глевкий з печі, а тоді знову посадиш доткатися, то двічи вміратимеш. Грин. II. 25.
Поназлітуватися, -туємося, -єтеся, гл. Слетѣться (о многихъ). Сороки і ворони поназлітуються і порозхапують кужель. ЗОЮР. ІІ. 23.
Розчетвертувати, -ту́ю, -єш, гл. Четвертовать. Всіх невольничків та повипускали.... взяли Негруєнка, розчетвертували. Чуб. V. 1022.
Сковорідка, -ки, ж. Ум. отъ словорода.
Цьонтати, -таю, -єш, гл. Пѣть: цьон, цьон. (Cм.). Вх. Лем. 481. Cм. цінькати.
Четвертак, -ка, м. 1) Лошадь или быкъ четырехъ лѣтъ. Харьк. 2) Бревно въ 4 сажня длиной. Шух. I. 177. 3) Четвертакъ (заимств. изъ русск. языка?) Ум. четвертачо́к.
Чужиня, -ні, об. Чужакъ, иностранецъ. Я — чужиня, в мене тут роду нема. Екатер. у.
Нас спонсорують: