Зжахну́тися, -нуся, -нешся, гл. Испугаться. Ледве промовив писарь, зжахнувшись.
Курінь, -ня́ ч. 1) Шалашъ, курень. Кругом мовчки подивилась; бачить — ліс чорніє; а під лісом край дороги либонь курінь мріє. 2) Иногда такъ называется вообще жилище или мѣсто жилища. Спершу жив він ув одній хаті на старому курені, а оце ходів зо два назад, виселився за царину. Въ Подольск. губ. говорятъ, приглашая войти въ хату: Хати наші на цвинтарі, а вас прошу до куріня. 3) Казарма у запорожскихъ казаковъ. Тебе козаки не злюбили і в курінь не пустили. У Стороженка употреблено въ значеніи казармы вообще: Біля мурованого костьоли стояли курені на три тисячі кварцяного війська. 4) Составная часть запорожскаго войска. 5) Часть села или города (имѣетъ обыкновенно и особое названіе).
Ночівля II, -ля, с. Ночной отдыхъ. Як тебе забрали в москалі..., — ні одного спокійного ночівля не мали ми, поки тебе визволили.
Оп'ятеричитися, -чуся, -чишся, гл. Упереться въ землю.
Ошкульно нар. Обидно? Послали мене сир продавать, то я мисочку по 2 копійки й оддаю. Далі думаю: ошкульно буде по дві, та й стала по 3 коп. продавать.
Перста, перст, мн. = перса. Ум. перста. Синку мій... Я тебе носила, своїми перстками кормила.
Самовільно, самовольно, нар. Своевольно. А в папері тому не велів нікому самовольно в Дніпрі утопати.
Саморозвій, -вою, м. Саморазвитіе.
Угринчук, -ка, м. = угрин.
Шерстина, -ни, ж. Шерстинка. Буде одна шерстина золота, друга срібна. ні шерстини (нема в дворі). Нѣтъ скота, ни одной скотины. Ум. шерстинка, шерсти́ночка.
