Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпиняти

Шпиняти, -няю, -єш, гл. 1) Колоть. 2) Корить, укорять, колоть насмѣшками. Cм. нашпиняти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 510.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПИНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПИНЯТИ"
Викорчовувати, -вую, -єш, сов. в. викорчувати, -чую, -єш, гл. Выкорчевывать, выкорчевать, вытеребить деревья. Щоб ти за одну ніч отой луг викорчував. Рудч. Ск. І. 145.
Звика́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. зви́кнутися и зви́ктися, -нуся, -нешся, гл. Свыкаться, свыкнуться. Галя сперва жахалась його, а далі звиклась. Рудч. Ск. І. 132.
Зго́ла нар. Совершенно, дочиста, вполнѣ.
Злига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Сойтись, связаться. Котл. Ен. III. 57. Він непотрібно злигався з жидівкою. Стор. МПр. 146. Злигався я з діяволом. Шевч. 284.
Корост, -ту, м. Корни и пр. на полѣ. Коросту багацько на полі. Чигир. у.
Ми́тьма нар. = митусь. Вх. Зн. 36.
Поперекипати, -паємо, -єте, гл. Перекипѣть (во множествѣ).
Поразити, -жу, -зиш, гл. 1) Поранить. Поражені руки, робити нічого не можна. Черк. у. 2) Укусить. Софія ( — гадюка) поразила худобу. Вх. Зн. 53.
Ускрут нар. Сейчасъ-же. Тільки ввійшли, вскрут і пішли — не гаялись ні трохи. Екатер. у.
Утрястися, -суся, -сешся, гл. Убраться, убѣжать. Вони як чкурнули, — утряслись! А він подививсь тільки вслід, та й з тим і вернувсь. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПИНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.