Вартовий, -а, -е. 1) Сторожевой, караульный. Парк теж оточала вартова сторожа.
2) = вартівник.
Вихлескати, -щу, -щеш, гл. Выхлебать. Наварила борщу, та й не вихлещу.
Затруси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. 1) Затрястись. Затрусився мов у трясці. 2) Задрожать. Земля затрусилось. Мов Каїн затрусивсь увесь. Ото подививсь вовк і увесь затрусивсь.
Карлючка, -ки, ж. Ум. отъ карлюка. Мойсей зігнув шию карлючкою, а голова звисла на груди. Кожда ручка собі карлючка. загнути карлючку кому. Задать трудный вопросъ кому, поставить въ затруднительное положеніе кого.
Ли́царь, -ря, м. Рыцарь. А тут Михайлик лицарь був. Громада вибрала гетьмана — преславного Лободу Івана, лицаря старого.
Мізю́к, -ка, м. Сосокъ для кормленія дѣтей и маленькихъ домашнихъ животныхъ, рожокъ.
Повисватувати, -тую, -єш, гл. Посватать (многихъ). За ці м'ясниці мабуть усіх дівчат у нас повисватують.
Показитися, -зимося, -зитеся, гл. Взбѣситься (о многихъ).
Ремесниця, -ці, ж. Ремесленница.
Упоруч нар. Рядомъ, рука съ рукой, рука объ руку. Упоруч себе сажати.
