Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпорих

Шпорих, -ху, м. = шпориш. Там за річкою, там за бистрою, там шпорихи з травою. Чуб. V. 221.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 511.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПОРИХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПОРИХ"
Бер! Ii меж = бирь. Вх. Зн. 2.
До-сто-бі́сового батька = до-сто-біса. Cм. до.
Заплазува́ти, -зу́ю, -єш, гл. 1) Начать ползать, заползать. 2) Запачкать ползая.
Обворожити Cм. обворожувати.
Обопільний, -а, -е. Взаимный, обоюдный. Чуб. VI. 339.
Повідач, -ча, м. Разсказчикъ. Ном. № 12871.
Поповзом нар. Ползкомъ; скользя. Плуг вискочив з борозни і потягся поповзом по землі.
Просянка, -ки, ж. = просяниця.
Тараракати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ тарара; твердить одно и то-же; говорить вздоръ. Шейк.
Тіменний, -а, -е. = тямущий = тімашний. Він до пісень тіменний. Сквир. у. Ой ти тіменний. Ном. № 6320.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПОРИХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.