Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпорих

Шпорих, -ху, м. = шпориш. Там за річкою, там за бистрою, там шпорихи з травою. Чуб. V. 221.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 511.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПОРИХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПОРИХ"
Відбавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відбавити, -влю, -виш, гл. Убавлять, убавить, уменьшать, уменьшить.
Десятникува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть десятникомъ.
Змовити, -ся. Cм. змовляти, -ся.
Опадка, -ки, ж. Впадина, углубленіе. Лебед. у. На опадці гарне жито роде. Черниг. г.
Перетерти, -ся. Cм. перетирати, -ся.
Перецілуватися, -луюся, -єшся, гл. Перецѣловаться. Перецілувались усі.
Погейкати Cм. погейкувати.
Подій, -до́ю, м. Удой, молоко. Дай нам свого подію (подою?). Вона (ведмедиця) їм удоїла. Він узяв те молоко і поїхав. Грин. І. 158.
Поштовий, -а, -е. Почтовый. Грин. III. 161.
Своїтися, своюся, -їшся, гл. Выражать родственныя чувства, то-же, что и родичатися. Уже сі своят до бідного: коли гроші маг, то вже щос варт. Гн. II. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПОРИХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.