Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпорих

Шпорих, -ху, м. = шпориш. Там за річкою, там за бистрою, там шпорихи з травою. Чуб. V. 221.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 511.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПОРИХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПОРИХ"
Гамела, -ли, об. Толстый, неповоротливый человѣкъ. Ном. № 13950.
Засні́жити, -жу, -жиш, гл. Покрыть снѣгомъ.
Злоба, -би, ж. Злоба. К. Іов. 12. Чернеча злоба до гроба. Ном. № 202. У жінки злоба така люта. Міусск. окр. злобу́ взя́ти на ко́го. Озлобиться.
Люстрино́вий, -а, -е. Люстриновый. Що за гарну спідницю я їй справив! Люстринову і юпку парчеву. Кв.
Нави́воріт нар. Наизнанку, навыворотъ.
Надмі́рний, -а, -е. Чрезмѣрный. Желех.
Нерівно нар. Неравно. Бог нерівно ділить: жде, щоб сами ділилися. Ном. № 81.
Потугувати, -гую, -єш, гл. Мучиться въ родахъ. Роди були тяжко трудні: потугувала наша Мотря два дні и дві ночі. Мир. ХРВ. 22.
Прибірний, -а, -е. Нарядный. На тобі сукні дуже прибірні. Чуб. V. 1127.
Улучно нар. Мѣтко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПОРИХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.