Відзвичаїти Cм. відзвичаювати.
Зага́воронитися, -нюся, -нишся, гл. Зазѣваться.
Ле́ґа, -ґи, об. = лежень. Свекор не давав невістці їсти, що леґа була.
Натупати, -паю, -єш, гл.
1) Нагрязнить ногами.
2) Пригрозить, топая ногами.
Неоглядки, неоглядком, нар. Безъ оглядки. Біжить неоглядки. Пішло все к чорту неоглядком. Cм. необзир.
Пенякуватий, -а, -е. 1) Придирчивый, навязчивый. 2) Упорный, упрямый. Устань, устань, мила, привіз я дубину, тонку та довгу та сукувату, на шею спину пенякувату. І не бачила такої пенякуватої дівчини — щоб по її було.
Перевозити, -жу, -зиш, сов. в. перевезти, -зу, -зе́ш, гл.
1) Перевозить, перевезть. Виглядає, чи не где з боярами в гости, — перевезти із келії в хату на помості.
2) Переправлять, переправить черезъ рѣку. Чи ти, Іване, рибу ловиш, чи ти людей перевозиш? — бабу. Cм. баба.
Понаряджати, -джа́ю, -єш, гл. То-же, что и нарядити, но во множествѣ.
Свинарь, -ря, м. Свинопасъ. Ум. свинарик.
Трапок м. Только въ выраженіи: на трапку. Гдѣ случится, де трапиться. На трапку шукай. Елисаветгр. у. Де ніж? — На трапку.
