Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

штак
штакун
шталт
шталтити
штама
штамбур
штамет
штампувати
штанатий
штандара 2
штандарина
штани
штанина
штанодран
штанці
штанько
штанькуватий
штанята
штапний
штапування
штапувати
штатула
штатульний
штахвет
штахети
штахетник
штельвага
штельмах
штельмашня
штем
штемп
штемпаль
штепурний
шти
штиб
штиба
штибель
штивляга
штигуліти
штик
штикуляти
штил
штиль
штильвага
штильгати
штим
штимуватий
штип
штирити
штирі
штирійчак
штирк
штиркати
штиркнути
штирма
штирогранястий
штирхайло
штирхати
штирхонути
штиря
штити
штитися
штих
штихіл
штіль
штовб
штовх!
штовхан
штовхати
штовхатися
штовхіць!
штовхнути
штовхонути
штокати
штола
штолє
штомпель
штопка
штопний
шторган
шторх!
шторхати
шторцом
штрап
штраповий
штрапувати
штрик
штрикавка
штрикати
штрикатися
штрики-брики
штрикнути
штриконути
штрих
штриха
штрихало
штрихіль
штрихонути
штрихувати
штрумент
штуб
штудерація
штудерний
штудерно
штука
штукарити
штукарка
штукарь
штукенція
штукований
штукувати
штунда
штундарь
штундовий
штурбак
штурляти
штурлятися
штурм
штурма
штурмак
Ґо́лка, -ки, ж. Пшеница, имѣющая колосья безъ остей. Камен. у.
Загуля́ти, -лю, -лиш, гл. Завести, запрятать. І в край світа їх загулиш. Федьк. II. 76.
Малярі́вна, -ни, ж. Дочь живописца, маляра.
Повиплачувати, -чую, -єш, гл. Выплатить (во множествѣ). Усе вже повиплачував, що винен був.
Пробалувати, -лую, -єш, гл. ? Юж моя миленька за иншого пішла. Ней іде, ней іде, нехай пробалує, ней ю колька возьме, ней ся забанує. Гол. І. 337.
Проступитися, -плю́ся, -пишся, гл. Провиниться, совершить проступокъ. Чи ми Богу проступилися, що на нас таке лихо. Харьк. у. Ми, прості люде, коли і проступимось иноді, то нам Бог і вибачить. Котл. МЧ. 427. Прости, паноче! проступилась: я далебі дурна була. Котл. Ен.
Рубець, -бця, м. 1) Рубець въ шитьѣ, одеждѣ. Доносилась до того, що зв'язує рубець до рубця. Рудч. Ск. І. 176. шити рубце́м. Сшивать, захватывая за самые края матеріи. Канев. у. 2) = шрам. 3) мн. рубці. Рубецъ, одинъ изъ четырехъ желудковъ жвачнаго животнаго, а также и кушанье изъ него. Чуб. VII. 443. Ум. рубчик.
Сміхотня, -ні, ж. Хохотъ, смѣхъ (многихъ).
Спілкування, -ня, с. Сношеніе, общеніе.
Хрякати, -каю, -єш, гл. Харкать. Волч. у. Кит-риба як хрякнув, — увесь світ стрепенувся. Чуб. II. 296.
Нас спонсорують: